Попереджувальний одяг з високою видимістю.
Стандарт визначає вимоги до одягу, який візуально сигналізує про присутність власника, щоб його можна було побачити і розгледіти в різних небезпечних умовах: нічне світло, денне світло і фари. Стандарт встановлює вимоги до кольору та відбивної здатності, а також до мінімальних площ і розподілу матеріалів у захисному одязі. Крім того, він зобов'язує інформувати користувача про максимальну кількість циклів і спосіб прання, яким можна піддавати одяг, зберігаючи при цьому належний рівень захисту. Стандарт підтримує поділ одягу на три категорії на основі мінімальної площі світловідбивних матеріалів у м², причому перша категорія є найнижчою категорією, а третя - найвищим рівнем видимості.
Опір водяної пари не більше 5 м2
Ступінь стійкості до водяної пари впливає на комфорт носія захисного одягу. Низька паронепроникність дозволяє поту випаровуватися і, таким чином, сприяє тепловому комфорту.
Захисний одяг - захист від дощу.
Стандарт визначає два параметри: опір проникненню води (від 0 до 3), тобто рівень просочування одягу, та опір проникненню пари (від 0 до 3), тобто рівень „дихання“ одягу, а також визначає захисні властивості від негоди, вітру, холоду при температурі вище -5ºC.
Захисний одяг - комплекти для захисту від холоду та одяг.
Стандарт встановлює вимоги та методи випробувань для комплектів одягу, наприклад, двокомпонентного одягу або комбінезонів, а також індивідуального одягу, призначеного для захисту від холоду. Одяг, що відповідає вимогам цього стандарту, можна використовувати за температури нижче -5ºC, наприклад, у холодильних камерах.
Захисний одяг - одяг для захисту від холоду.
Стандарт встановлює вимоги та методи випробувань для окремих компонентів комплекту одягу для захисту тіла від холоду в умовах помірно низьких температур, що перевищують -5ºC. У таких ситуаціях одяг, як правило, не повинен бути виготовлений з водонепроникних або повітронепроникних матеріалів, а може захищати від холоду лише локально, наприклад, тільки жилет.
